Тема 2. Організація і планування контрольно-ревізійної роботи.

Тема 2. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПЛАНУВАННЯ
КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ РОБОТИ
1. Організація контрольно-ревізійної роботи.
2. Планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-
ревізійної служби.
3. Суть і мета проведення ревізії фінансово-господарської діяльності, її види.
4. Права, обов’язки та відповідальність ревізорів.
5. Послідовність виконання контрольно-ревізійного процесу.
                                                                                                                                  
Під контрольно-ревізійною роботою розуміють сукупність трудових
процесів, пов’язаних з виконанням контрольно-ревізійних процедур, а також із створенням необхідних умов для їх здійснення.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-
ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита,
перевірки державних закупівель та інспектування.
Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового
контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо
законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і
майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього
контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка
викладаються у звіті.
Перевірка державних закупівель полягає у документальному та
фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами законодавства
про державні закупівлі та проводиться органами державної контрольно-
ревізійної служби на всіх стадіях державних закупівель. Результати перевірки державних закупівель викладаються в акті.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і
фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-
господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-
господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням
керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не
частіше одного разу на календарний рік.
Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися
частіше одного разу на квартал.
Тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих
днів. Тривалість позапланової виїзної ревізії не повинна перевищувати 15
робочих днів.
Подовження термінів проведення планової або позапланової виїзної
ревізії можливе лише за рішенням суду на термін, що не перевищує 15 робочих днів для планової виїзної ревізії та 5 робочих днів для позапланової виїзної ревізії.
Відповідно до Порядку планування контрольно-ревізійної роботи
органами ДКРС, затвердженого постановою КМУ від 8.08. 2001 р. №955 (зі
змінами від 6.06.2007) заходи з проведення державного фінансового аудиту,
перевірки державних закупівель та інспектування здійснюються відповідно до:
1. Плану основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів
державної контрольно-ревізійної служби, який складається на календарний рік;
2. Планів контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ, контрольно-
ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі, а також планів контрольно-ревізійної роботи контрольно-
ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах, районах у містах, у
тому числі міжрайонних контрольно-ревізійних відділів, які складаються на
кожний квартал.
Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного
комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта
контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення
фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні
посадових і матеріально відповідальних осіб.
Ревізія є основною формою фінансово-господарського контролю і
відрізняється від інших форм контролю тим, що проводиться після виконання
господарських операцій.
Ревізії фінансово-господарської діяльності класифікують за рядом ознак.
1. За організаційними ознаками розрізняють:
планова виїзна ревізія;
позапланова виїзна ревізія.
2. Залежно від відомчої підпорядкованості ревізії поділяють на:
відомчі;
позавідомчі.
3. За повнотою перевірки господарських операцій ревізії поділяють на:
Суцільні.
Вибіркові.
Повні.
Часткові.
Комбіновані.
4. Залежно від широти охоплення питань ревізії поділяють на:
тематичні.
фінансові (некомплексні).
комплексні.
5. Залежно від повторюваності контрольних дій розрізняють:
первинні;
повторні;
додаткові.
6. Залежно від ланковості проведення ревізії розрізняють:
галузеві;
наскрізні.
Ревізор – це службова особа, яка уповноважена власником (органом
управління) виконувати контрольні функції з перевірки фінансово-
господарської діяльності підприємства незалежно від форм власності.
В процесі проведення ревізії ревізор має право:
1) перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);
2) безперешкодного доступу при проведенні ревізій на склади, у сховища,
виробничі та інші приміщення для їх обстеження і з’ясування питань,
пов’язаних з ревізією; призупиняти бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами у випадках, передбачених законом;
3) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних
міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади,
державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення
контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт,
контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних
аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів;
4) вимагати від керівників підконтрольних установ, що ревізуються,
проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей,
грошових коштів і розрахунків; у необхідних випадках опечатувати касу, касові приміщення, склади, архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі., а у разі виявлення зловживань – вилучати необхідні документи на строк до закінчення ревізії;
5) одержувати від НБУ та його установ, банків та інших кредитних установ
необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та
залишки коштів на рахунках об'єктів, що ревізуються, а від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавних форм власності - довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями, що ревізуються.
6) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єктів, що
ревізуються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході ревізій;
7) пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних
установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень
законодавства з питань збереження і використання державної власності та
фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями
приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними
органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;
8) у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані
підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених
законом підстав та з порушенням чинного законодавства;
9) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення;
10) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою
не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів;
12) проводити у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з
підконтрольною установою, зустрічні звірки з метою документального
підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи.
Службові особи державних контрольно-ревізійних служб зобов'язані
суворо додержувати Конституції України, законів України, прав та інтересів
громадян, підприємств, установ і організацій.
Працівники ДКРС зобов'язані у випадках виявлення зловживань і
порушень чинного законодавства передавати правоохоронним органам
матеріали ревізій, а також повідомляти про виявлені зловживання і порушення державним органам і органам, уповноваженим управляти державним майном.
При вилученні документів у зв'язку з їх підробкою або виявленими
зловживаннями працівник ДКРС зобов'язаний негайно повідомити про це
правоохоронні органи. Вилучені документи зберігаються до закінчення ревізії.
Після цього вони повертаються відповідному підприємству, установі або
організації, якщо правоохоронними органами не прийнято рішення про виїмку цих документів.
Працівники ДКРС повинні забезпечувати дотримання комерційної та
службової таємниць.
Не є комерційною таємницею установчі документи, форми звітності, дані,
потрібні для обчислення і сплати податків та документи про їх сплату й
платоспроможність підприємства тощо.
Ревізор має право запросити в керівника об’єкта, що контролюється
документи, що становлять комерційну таємницю, якщо цього вимагає перелік питань програми ревізії.
Службова таємниця – склад і обсяг відомостей, що є в розпорядженні
конкретного органу ДКРС або її посадової особи стосовно об’єктів контролю, контрольних, правоохоронних та інших державних органів, їх працівників.
За невиконання або неналежне виконання службовими особами
державних контрольно-ревізійних служб своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної та кримінальної відповідальності відповідно до чинного
законодавства.
Зокрема, ревізор несе відповідальність за:
— несвоєчасність, неповноту та неналежну якість проведеної ревізії;
— необ’єктивність висвітлення результатів контролю;
— повне або часткове приховування встановлених порушень і
зловживань чи їх заниження;
— використання службового становища в корисних цілях;
— дострокове розголошення матеріалів ревізії, що може призвести до
знищення доказів.
Ревізійний процес складається з 5 етапів:
організація і підготовка до проведення ревізії;
проведення ревізії;
оформлення результатів ревізії;
реалізація результатів ревізії;
організація контролю за виконанням рішень за матеріалами ревізії.
Рекомендована література:
1. Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від
26.01.1993 р. (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2939-12
2. Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України.
Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007р. N
884. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/
laws/main.cgi?nreg=884-2007-%EF
3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку
проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою» від
20 квітня 2006 р. N 550.
4. Порядок планування контрольно-ревізійної роботи органами державної
контрольно-ревізійної служби, затверджений постановою КМУ від
8.08.2001р. №955 (зі змінами та доповненнями від 6.06.2007) [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/
laws/main.cgi?nreg=955-2001-%EF
5. Указ Президента України «Про заходи щодо підвищення ефективності
контрольно-ревізійної роботи» від 27.08.2000р. № 1031/2000. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/
laws/main.cgi?nreg=1031%2F2000
6. Дікань Л.В. Контроль і ревізія: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.:
Знання, 2007. – С. 135-179.
7. Дікань Л.В., Чечетова Н.Ф., Синюгіна Н.В. Контроль і ревізія. Навчальний
посібник для самостійного вивчення дисципліни. – Х.: ВД. «ІНЖЕК», 2009.
– С. 77-110.
8. Контроль і ревізія. Навчальний посібник. Нормативно-практичні матеріали/
Романів Є.М., Хом’як Р.Л., Мороз А.С. та ін. – Львів: «Інтелект-Захід», 2001.
– С. 15-37.
9. Контроль і ревізія. Підручник/ Ф.Ф. Бутинець, В.П. Бондар, Н.Г. Виговська,
Н.І. Петренко; За ред. Ф.Ф. Бутинця. – 4-те вид., перероб. і доп. – Ж.: Рута,
2006. – С. 182-247, 455-529.
10. Павлюк В.В., Сердюк В.М., Акаєв Ш.М. Контроль і ревізія. Навчальний
посібник. – К.: «Центр навчальної літератури», 2006. – С. 14-26.
11. Стрєльніков Р.М. Контроль і ревізія. Практикум. Навчальний посібник. – К.:
Центр учбової літератури, 2007. – С. 21-48.
12. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: Підручник. – 7-ме вид., стер. – К.: Знання-
Прес, 2008. – С. 32-50.
13. Франчук В. І., Живко М. О., Живко З. Б. Контрольно-ревізійна діяльність.
Конспект лекцій. – К.: Алерта, 2008. – С. 36-50.__

Комментариев нет:

Отправить комментарий