Тема
6. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАПАСІВ
1. Завдання і
джерела ревізії матеріальних запасів.
2. Контроль за
збереженням матеріальних запасів.
3. Ревізія
операцій по руху матеріальних запасів.
4. Перевірка
якості проведених інвентаризацій на складах підприємства.
Завданнями
ревізії матеріальних запасів є:
1) перевірка
законності операцій по руху матеріальних запасів;
2) перевірка
забезпечення умов збереження матеріальних запасів;
3) перевірка
завдань по середньому зниженню норм витрат і економії
матеріальних
ресурсів;
4) перевірка
правильності визначення і списання на витрати виробництва
вартості
витрачених матеріальних цінностей;
5) перевірка
правильності і своєчасності проведення переоцінки матеріальних цінностей.
Джерелами
ревізії матеріальних цінностей є:
1) договори,
укладені між підприємством-постачальником і підприємством-
споживачем;
2) норми витрат
по сировині, паливу і т. д.;
3) первинні
документи по обліку матеріальних цінностей;
4) книги
складського обліку;
5) книга обліку
придбання та продажу товарів;
6) облікові
регістри;
7) Головна
книга;
8) Баланс.
До умов
збереження ТМЦ належить:
– правильний
підбір і розстановка кадрів матеріально відповідальних осіб;
– організація і
стан складського господарства;
– організація
охорони складських приміщень, перепускної системи,
внутрігосподарського
контролю за наявністю матеріальних запасів;
Стосовно
матеріально відповідальних осіб ревізору потрібно вияснити:
– наявність
договору про матеріальну відповідальність;
– чи не
притягувалась особа до кримінальної відповідальності;
– правила
узгодження відпуску матеріальних цінностей зі складу на
виробництво.
Важливим
моментом ревізії є перевірка складського господарства,
збереження
матеріальних цінностей, забезпеченість складських приміщень
вимірювальними
приладами, організація охорони та наявність сигналізації,
організація
видачі перепусток. Дієвим методом перевірки правильного
збереження
матеріальних цінностей є повна (часткова) інвентаризація, яка
проводиться
згідно з інструкцією не менше ніж один раз в рік.
Перед початком
інвентаризації відпуск матеріалів зі складу припиняється,
а всі вантажі,
які надходять під час перевірки, складають й враховують їх
окремо.
Інвентаризація
проводиться раптово і одночасно на усіх об’єктах з
залученням
фахівців, які добре знають технологію виробництва на
підприємстві, що
ревізується, і обов’язково у присутності матеріально
відповідальної
особи.
До початку
інвентаризації ревізор у присутності інвентаризаційної
комісії,
призначеної наказом керівника підприємства, повинен опломбувати
складські
приміщення у тому разі, якщо протягом одного дня провести
інвентаризацію
на усіх складах неможливо. Факт опломбування засвідчується актом, у якому обов’язково вказуються
члени інвентаризаційної комісії, дата складання
акту, місце знаходження та назва складу, кількість пломб та їхні номери. Акт підписується усіма членами
інвентаризаційної комісії.
Дуже важливо ще
до початку інвентаризації отримати усі документи з
надходження та
витрат матеріальних цінностей. Для цього кожний документ
підписується
членами інвентаризаційної комісії, проставляється дата. Звіт, який складає матеріально відповідальна особа
теж підписується членами комісії. Під час
ревізії забороняється використовувати первинні документи без позначок ревізора.
Після цього матеріально
відповідальна особа пише розписку про те, що
усі первинні
документи з надходжень та витрат занесені до звіту і ніяких інших документів не подаватиметься.
Під час
проведення інвентаризації необхідно звернути увагу на якість
вимірювальних
приладів.
Інвентаризацію
проводять суцільним або вибірковим методом. Якщо
інвентаризація
проводиться вибірково, доцільно перевіряти кожне п’яте
найменування
згідно з картотекою і оборотною відомістю. У разі, якщо
вибіркова
інвентаризацією виявлено значні розбіжності між наявними і
обліковими
даними, проводиться суцільна перевірка.
Оформляючи
інвентаризаційні описи, треба точно вказувати назву
цінностей, щоб
вона збігалася з назвою, яка написана в обліковій картці чи
оборотній
відомості. Обов’язково повинна бути вказана одиниця виміру і
кількість
одиниць. Кожна сторінка інвентаризаційного опису повинна бути
підписана усіма
членами комісії.
Усі цінності
перераховуються інвентаризаційною комісією у присутності
матеріально
відповідальної особи і заносяться до акту інвентаризації, який
складається у
двох примірниках і підписується усіма членами інвентаризаційної комісії.
Усі факти
розбіжностей заносяться до порівняльних відомостей.
Перевіряючи
операції з надходження матеріальних цінностей, ревізор
насамперед
зобов’язаний вивчити порядок їх обліку та контролю на
підприємстві.
Якщо матеріальні цінності надійшли на підприємство шляхом
видачі
довіреностей особам, які мають право на їх одержання, то ревізор згідно з інструкцією “Про порядок видачі
довіреностей” зобов’язаний перевірити:
1. Наявність
журналу обліку виданих довіреностей.
2. Наявність
наказу на тих осіб, які мають право підпису довіреностей.
3. Своєчасність
подання звіту з використання одержаних довіреностей.
На підставі
журналу реєстрації довіреностей та первинних документів
ревізор
перевіряє своєчасність оприбуткування матеріальних цінностей.
Важливим
завданням ревізії є перевірка повноти оприбуткування матеріальних цінностей. При надходженні матеріальних
цінностей зіставляють назву та кількість
оприбуткованих матеріальних цінностей з даними супроводжувальних
документів. У разі виявлення недостачі складають акт прийому, який підписується представником постачальника
та незацікавленою особою.
Ревізор зобов’язаний звернути увагу на випадки складання прийомних актів та перевірити їх обґрунтованість.
Акти вважаються обґрунтованими, якщо вони приймаються
постачальником, або задовольняються арбітражним судом.
У всіх інших
випадках дані акти вважаються безпідставними. Особливо
детальній
перевірці підлягають операції, які пов’язані з придбанням
матеріальних
цінностей підзвітними особами. Оскільки при цьому
зустрічаються
значні зловживання.
Наступним етапом
роботи є перевірка правильності відпуску матеріалів.
Відповідно до
П(С)БО9 “Запаси” при відпуску запасів у виробництво,
продажу та
іншому вибутті оцінювання їх здійснюється за одним з таких
методів:
1. За
ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів
2. За
середньозваженою собівартістю
3. За
собівартістю перших за часом надходження запасів (FIFO)
4. За собівартістю
останніх за часом надходження запасів (LIFO)
5. За
нормативними витратами
6. За цінами
продажу
Для усіх одиниць
бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове
призначення та
однакові умови використання, застосовується тільки один з
наведених методів.
Перевірка якості
проведеної інвентаризації на складах підприємства
Джерелами
інформації для контролю є: накази, розпорядження керівника
підприємства про
проведення інвентаризації матеріальних запасів,
інвентаризаційні
описи, порівняльні відомості, протоколи засідань
інвентаризаційної
комісії.
Основні напрями
контролю:
1) перевірка
стану організації інвентаризаційної роботи на підприємстві
2) перевірка
компетентності інвентаризаційної комісії
3) перевірка
повноти та якості документації з матеріалів інвентаризації
матеріальних
цінностей:
– оформлення
інвентаризаційних описів
– повнота
відображення об’єктів інвентаризації (найменування марки, сорту
тощо)
– чи у всіх
матеріально відповідальних осіб здійснено інвентаризацію
4) перевірка
правильності складання і оформлення порівняльних відомостей
5) перевірка
правильності визначення результатів інвентаризації
6) перевірка
правильності розрахунку обсягів списаних нестач у межах норм
натурального
природного убування
7) перевірка
оформлення виявленого браку продукції, бою тари, псування і
непридатності
матеріалів
8) перевірка
дотримання порядку оформлення списання втрат від псування
матеріальних
цінностей (наявність актів про знищення)
9) перевірка
правильності визначення обсягів нестач, що відносяться за
рахунок винних
матеріально відповідальних осіб для відшкодування втрат
підприємства
10) перевірка
відображення в обліку результатів інвентаризації матеріальних
запасів.
Рекомендована
література:
1. Закон України
«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
від 16.07.1999
р. (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. –
Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=996-14
2. Наказ
Міністерства фінансів України N69 від 11.08.94 «Про Інструкцію по
інвентаризації
основних засобів, нематеріальних активів, товарно-
матеріальних
цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків» (зі
змінами, внесеними
згідно з Наказом Мінфіну N 832 (z0922-10) від
05.08.2010).
3. Порядок
визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення
(псування)
матеріальних цінностей: Затв. Постановою КМУ від 22 січня
1996 р. N 116
(зі змінами та доповненнями від 16.12.2009).
4. Положення
(стандарти) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».
5. Дікань Л.В.
Контроль і ревізія: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.:
Знання, 2007. –
С. 228-240.
6. Дікань Л.В.,
Чечетова Н.Ф., Синюгіна Н.В. Контроль і ревізія. Навчальний
посібник для
самостійного вивчення дисципліни. – Х.: ВД. «ІНЖЕК», 2009.
– С. 190-218.
7. Контроль і
ревізія. Навчальний посібник. Нормативно-практичні матеріали/
Романів Є.М.,
Хом’як Р.Л., Мороз А.С. та ін. – Львів: «Інтелект-Захід», 2001.
– С. 70-79.
8. Лень В. С.
Стандарти бухгалтерського обліку в Україні: Навч. пос. – К.:
Центр учбової
літератури, 2009. – С. 76-82.
9. Павлюк В.В.,
Сердюк В.М., Акаєв Ш.М. Контроль і ревізія. Навчальний
посібник. – К.:
«Центр навчальної літератури», 2006. – С. 60-69.
10. Стрєльніков
Р.М. Контроль і ревізія. Практикум. Навчальний посібник. – К.:
Центр учбової
літератури, 2007. – С. 105-148.
11. Усач Б.Ф.
Контроль і ревізія: Підручник. – 7-ме вид., стер. – К.: Знання-
Прес, 2008. – С.
134-149.
12. Франчук В.
І., Живко М. О., Живко З. Б. Контрольно-ревізійна діяльність.
Конспект лекцій. – К.:
Алерта, 2008. – С. 157-176.__ 
Комментариев нет:
Отправить комментарий